ПОЛІОМІЄЛІТ (ДИТЯЧИЙ ПАРАЛІЧ)

Поліомієліт (скорочено поліо або дитячий параліч) — вірусне захворювання, яке дуже легко передається. Інфікування поліовірусами може призвести до стійкого паралічу та смерті. До запровадження вакцинації дикі поліовіруси були широко розповсюджені по всьому світу. Контакт з вірусами зазвичай відбувався в дитинстві. Звідси походить назва «дитячий параліч».

Існують безпечні та надійно ефективні вакцини проти цієї хвороби. У Німеччині з 1998 року використовуються лише інактивовані поліомієлітні вакцини. У деяких країнах досі використовують живу атенуйовану вірусну вакцину (оральну вакцинацію). Після оральної вакцинації віруси з вакцини можуть виділятися з фекаліями вакцинованої людини протягом декількох тижнів. Ці віруси зазвичай не викликають захворювання. Однак вони можуть генетично змінюватися і викликати в нервовій тканині те саме захворювання, що й дикі поліовіруси. Тоді їх називають поліовірусами, отриманими з оральної вакцини.

Сьогодні дикі поліовіруси зустрічаються лише в Афганістані та Пакистані. Поліовіруси, отримані з оральної вакцини, неодноразово виявляються у всьому світі.

Про воду

Питна вода або вода для купання, забруднена фекаліями, може бути джерелом інфекції. У Німеччині стічні води, як правило, не відіграють ролі джерела інфекції для населення.

• У більшості інфікованих (понад 70 %) інфекція протікає безсимптомно.
• Приблизно у 4–8 % інфікованих людей через 6–9 днів після зараження спостерігається короткочасна лихоманка, нудота, біль у горлі, біль у животі, біль у м‘язах або головний біль.

У рідкісних випадках уражається також центральна нервова система:

• Приблизно у 2–4 % інфікованих розвивається менінгіт без ознак паралічу. Типовими симптомами є лихоманка, скованість шиї, біль у спині та м‘язові судоми.
• Дуже рідко (у 0,1–1 % інфікованих) сильний біль у спині, шиї та м‘язах супроводжується паралічем або слабкістю рук, ніг або інших м‘язів, часто з одного боку. Деякі паралічі є стійкими.
• Пізні наслідки (постполіомієлітний синдром): через роки після перенесеного поліомієліту м‘язова слабкість і виснаження м‘язів можуть посилюватися або виникати знову.

У випадку захворювання без симптомів паралічу між інфікуванням і появою симптомів проходить в середньому від 3 до 6 днів (інкубаційний період). Симптоми паралічу зазвичай з‘являються через 7–14 днів після зараження.

Інфіковані люди можуть заражати інших, навіть якщо у них немає ознак хвороби. Вірус можна виявити у виділеннях з горла вже через 36 годин після інфікування, і він може залишатися там протягом тижня. Виділення вірусу з фекаліями починається через 2–3 дні та може тривати до 6 тижнів. В окремих випадках, наприклад, при імунодефіциті, це може тривати навіть місяці або роки.

Захворіти на поліомієліт може кожен, хто не захищений або недостатньо захищений вакцинацією. Повна імунізація забезпечує захист від хвороб, спричинених дикими поліовірусами та поліовірусами, отриманими з оральної вакцини.